Консультаційний центр АВМ розпочав онлайн марафон з тваринництва в рамках завершального етапу проекту «Впровадження нових технологій, покращення продуктивності та якості продукції тваринництва», що підтримується Програмою USAID АГРО.
Так, 12 листопада відбувся вебінар «Молочна галузь 2021: підсумки, тренди, трансформації. Вектори розвитку у 2022 р.», який зібрав 77 учасників. Серед них – виробники і переробники молока, експерти галузі, аналітики ринку, а також представники галузевих організацій та інституцій.
Захід відкрила Ксенія Сидоркіна, керівниця Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) та розповіла про результати впровадження проекту, цілями якого було збільшення продуктивності ММСП, які займаються виробництвом молока і м’яса у восьми цільових областях та збільшення обсягів виробництва і збуту продукції тваринництва за міжнародними стандартами якості і безпечності. Інструментом досягнення цілей було впровадження кращих практик і smart-технологій утримання тварин, годівлі і ветеринарного догляду, а також міжнародних стандартів якості і безпечності виробництва. Відповідно, Консультаційний центр АВМ, за підтримки Програми USAID АГРО, організували та провели 35 навчально-практичних заходів та 5 навчальних поїздок з вивчення передового досвіду, які охопили майже 1000 учасників. А також надали понад 1000 консультацій щодо підвищення продуктивності та покращення загальної ефективності ведення господарства.
Аналітик Асоціації виробників молока (АВМ), Яна Лінецька презентувала попередній аналітичний зріз роботи української молочної галузі. За її словами, у 2021 році молочний сектор тримає низхідний тренд – відбувається скорочення поголів’я і виробництва молока, переважно серед господарств населення, а також зменшення обсягів надходження сировини на переробні підприємства. При цьому якість промислового молока, зданого на переробку суттєво покращилася. Також експертка зауважила, що на фоні світових тенденцій українська молочна галузь переживає період трансформацій – відбувається укрупнення галузі за рахунок збільшення частки господарств з великою кількістю поголів’я. Разом з тим, нові можливості для розвитку мають саме дрібні та середні виробники. В умовах цінової ситуації та дефіцитного ринку вони можуть отримати хорошу ціну на невеликі партії молока, чого не спостерігалося попередніми роками.
Про ланцюжки постачання молока, можливості України реалізувати свій потенціал у розвитку молочного скотарства, прогнози і сценарії подальшого розвитку української молочної галузі говорив Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України. Перспективи розвитку ланцюжка постачань такі, що молоко від населення зникне у найближчому майбутньому, як таке, що не підходить для переробки за якісними показниками. Аби попередити подальше зростання імпорту та забезпечити українського споживача вітчизняними молокопродуктами, господарства населення необхідно трансформувати у сімейні ферми, що, в свою чергу, є довготривалим процесом. Як додав експерт, основою створення ефективного ланцюжка постачань у молочній галузі є встановлення і розвиток конкурентних, добросовісних відносин між усіма ланками – постачальниками молокосировини, переробними підприємствами та торговельними мережами.
Попри позитивну оцінку світових організацій IFC і FAO потенціалу України у розвитку молочного скотарства, українська молокопереробна галузь переживає кризові часи. Через несприятливе ціноутворення на ринку, несвоєчасну модернізацію переробних потужностей та відсутність ефективної маркетингової стратегії, більшість молокопереробних підприємств працюють на межі збитковості, а цьогорічний імпорт молочної продукції в Україну становить 18%. Одним з шляхів виходу з кризи є залучення інвестицій. За попередніми розрахунками, збільшення виробництва молока на 1 млн. т потребує близько 1 млрд. дол. США інвестицій.
Тему інвестування у молочну галузь, зокрема через програми держпідтримки продовжила Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ. Завдяки роботі аграрних асоціацій було затверджено концепцію держпідтримки АПК на 2021–2024 рр. Цього року на програми держпідтримки агросектору виділено трохи більше 4 млрд грн., в тому числі 1,15 млрд грн на підтримку тваринництва та переробку сільськогосподарської продукції. Як зазначила спікер, наразі господарства, які займаються тваринництвом можуть скористатися програмами розвитку тваринництвом, розвитком фермерських господарств та програмою здешевлення сільськогосподарської техніки. Спікерка детально розповіла про умови та вимоги отримання фінансування за кожною з програм. Також зауважила, що наразі відбувається затвердження сталої програми держпідтримки АПК на 2022–2024 рр. Крім уже діючих програм, Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики має наміри збільшити фонд підтримки сектору тваринництва до 2,5–2,7 млрд. грн. В свою чергу, робочі групи з питань молочної галузі обговорюють та напрацьовують ефективні програми підтримки тваринництва. Ганна Лавренюк висловила сподівання на повернення до робочого режиму програму держпідтримки на одну утримувану корову або на одну одиницю виробленої продукції. Це стимулюватиме детінізацію ринку, збільшення надходжень податків до бюджету та гарантуватиме якість і безпечність сировини та готової продукції.
Вебінар завершили live-обговорення учасників та спікерів щодо векторів розвитку молочної галузі наступні кілька років.
Наступний вебінар в рамках марафону з тваринництва буде присвячено галузі свинарства та м’ясному бізнесу, який відбудеться 24 листопада.